- реєстратура
- —————————————————————————————реєстрату́раіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
магістратура — и, ж. 1) У деяких країнах Західної Європи та в дореволюційній Росії – судове відомство; члени цього відомства. 2) Термін виконання обов язків магістрата, державного чиновника. 3) іст. Збірн. до магістрат 2). 4) У США – сукупність усіх державних… … Український тлумачний словник
промагістратура — и, ж. У Стародавньому Римі – посада, що її посідає промагістрат … Український тлумачний словник
реєстратура — и, ж. Відділ в установі, в якому реєструють кого , що небудь … Український тлумачний словник
магістратура — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
народний — а, е. 1) Прикм. до народ 1), 3). ||Який належить народові, країні, державі. || Власт. або відповідний духові народу, його національним особливостям. || Створений народом. •• Наро/дна дра/ма один із жанрів народно поетичної творчості. Наро/дна… … Український тлумачний словник